В історії людства постійно траплятимуться випадки «спротиву Святому Духові», неприйняття новизни чи змін. Проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 24 квітня 2018 р., Папа Франциск зупинився на різних прикладах поведінки людини перед обличчям Господньої новизни, адже Бог «завжди виходить нам назустріч з чимось новим» та «оригінальним».

В Євангелії від Івана чітко проглядається замкненість законовчителів, яка перетворюється у закам’янілість. Ці люди були здатними ставити в центрі лише самих себе і були байдужими до діла Святого Духа, нечутливими до новизни. Святіший Отець особливо підкреслив їхню нездатність «розрізняти знаки часу», те, що вони були невільниками слів та ідей:

«Вони постійно повертаються до того самого запитання, нездатні вийти з цього закритого світу, перебуваючи в полоні ідей. Вони отримали закон, що був життям, але вони “дистилювали” його, перетворили в ідеологію та обертаються навколо цього, нездатні вийти, вважаючи будь-яку новизну загрозою».

Цілком іншим повинен бути характер Божих дітей, які хоч і поводяться на початку, можливо, стримано, але залишаються вільними й здатними поставити в центрі Святого Духа. Приклад перших учнів, описаний у Діяннях Апостолів, підкреслює їхню слухняність та спроможність сіяти Боже слово також і поза звичними схемами, описаними словами «завжди робилося саме так». Вони, за словами проповідника, були «слухняними Святому Духові», щоб вносити «промовисті зміни», бо «в центрі був Святий Дух, а не закон».

«Первісна Церква була Церквою, що перебуває в русі, Церквою, яка виходила за межі себе самої. Це не була закрита групка вибраних, але місійна Церква, – наголосив Папа. – Більше того, рівновага Церкви, так би мовити, перебуває саме в її мобільності, в слухняності Святому Духові. Хтось був сказав, що рівновага Церкви схожа до рівноваги велосипеда: коли він перебуває в русі, то є стійким, але коли його зупинити, то падає».

Замкненість та відкритість – це два протиставні полюси, що описують можливу реакцію людини на подих Святого Духа. І це друге наставлення, за словами Святішого Отця, притаманне справжнім учням та апостолам. Початковий спротив, водночас, – це не лише притаманна людині реакція, але й «забезпечення, щоб не дати себе обманути, і щоб потім, завдяки молитві й розпізнаванню, знаходити вірний шлях».

«Нехай же Господь дасть нам благодать вміти протистояти тому, чому ми повинні протистояти, тому, що походить від лукавого та відбирає у нас свободу, й вміти відкриватися на новизну, але лише на ту, що походить від Бога, є проявом сили Святого Духа. Нехай дасть нам благодать розрізняти знаки часу, щоби приймати ті рішення, які слід у відповідний момент прийняти», – побажав Папа.