Першого дня душпастирських відвідин, владика Йосафат у супроводі отця декана Вижницького - всесвітлійшого отця Василя Стефанка, відвідав парафії Сторожинця та Берегомета, де активно працює всечесний отець Іван Гопко. Архієрей оглянув господарство парохій, вислухав плани подальшого розвитку громад та пообіцяв підтримати завершення розпочатих робіт. Від Сторожинця Архієрей подався у село Давидени (с.Давидівка, присілок Зруб), де навідався до старовинної дерев’яної церквиці Зіслання Святого Духа. Храм пам’ятка архітектури кінця ХІХ ст.

Цю парафію та громаду села Нова Жадова обслуговує всечесний отець Сергій Стефанський. Архієрей, відвідуючи ці дві парафії Вижницького деканату, вказав на існуючі проблеми в душпастирстві громад. Владика із зрозумінням вислухав пароха отця Сергія і пообіцяв батьківську допомогу. Під кінець дня, правлячий Архієрей кир Йосафат прибув до Вижниці. Оглянув новоспоруджений храм святих Петра і Павла, зустрівся із представниками громади, вислухав плани розвитку Вижницької парафії, які представив отець декан  Василь.

На другий день душпастирських відвідин владика Йосафат з Вижниці подався у гірські парафії - Путилу та Селятин. В неділю рано, Архієрея, як годиться, зустрічали парафіяни новозбудованої Путильської церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Путилу та Селятин обслуговує всечесний отець Віталій Вінтоняк. Біля Путильського храму сьогодні людно, гуцульські килими, коровай, дзвони. На Божественній Літургії єпископ молився за здоров’я жертводавців храму та сердечно подякував малочисельній громаді, яка спромоглася воздвигнути з руїн новий храм УГКЦ.

По обіді того ж дня єпископ Йосафат Мощич проповідував у найвіддаленішій гірській парафії святого Володимира Великого у гірському селі Селятин. Звертаючись до горян у своїй проповіді єпископ навчав про Божі приорітети і їх місце в житті людини. «Запрошення на гостину, про яке оповідає сьогодні євангелист Лука, постійно актуальне. Це нас Христос запрошує і терпеливо очікує, щоб уділити Себе Самого кожному з нас…»

Єпископ Чернівецький неодноразово наголошував на важливості щоденної Літургії на парафії Селятина. «Господарем вашої парафії є сам Христос і Він щодня запрошує і щодня чекає нас.»

Вітаючи селятинців владика Йосафат підкреслив, що це його перший душпастирський візит по Буковинських Карпатах, «… але, як Бог зволить не останній».

Повертаючись до Чернівців Правлячий Архієрей Чернівецької єпархії відвідав парафію Вашківців, де працює всечесний отець Назарій Мицко. Владика зустрівся з парохом громади та мирянами, які розповідали єпископу про свою стратегію розвитку. Миряни просили владику Йосафата допомогти збудувати дзвінницю біля богослужбової каплиці. На що, правлячий Архієрей відповів, що підтримає їх господарський проект, який вони приготують до організації жертводавця.

Завершуючи відвідини Вижницького деканату єпископ молився за священичі родини, які в нелегких умовах виконують свої священичі обов’язки.

 

Антоній Ромко для департаменту інформації Чернівецької єпархії.

Фото – о.д. Юрій Сидір

  

Історична довідка.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть кількість греко-католицьких громад у буковинських Карпатах збільшувалася. На той час вони входили до Сучавського деканату Станіславівської єпархії УГКЦ, в деканаті було 7 парафій, що налічували 7 840 віруючих, 5 церков, 5 каплиць, 4 священики. Так, у 1908 р. у Путилі налічувалося 467 греко- католиків, що проводили відправи в церкві святого Миколая, дерев’яній, побудованій у 1862 р. Священиком у той час тут був Михайло Романовський . Кількість греко-католиків зростала й у навколишніх селах. Найбільше їх було в Устє-Путилові (49), Яблониці (43), Сергіях (56), Тороках (38), Довгополі (23). Віруючі греко-католики Путили й околиць брали активну участь у діяльності місцевої читальні, хоч нерідко конфліктували з її головою, який схилявся до москвофільства.

 У 1904 р., як свідчать архівні матеріали, у Вижниці вже було 287 греко-католиків. У багатьох навколишніх селах віруючі цієї конфесії не мали церков, однак масово споруджували каплиці. Так, у Вижниці було збудовано 7 каплиць. В окремих селах, зокрема в Межиріччі, у каплиці, яка була споруджена в 1902 р., богослужіння почергово проводили греко-католики й римо-католики. Деякі села парафії знаходилися від Вижниці на віддалі 40–60 км.