Святий Петро відкриває двері Небесного Царства ключами сильної віри – визнаючи Ісуса Христа Сином Бога. А відтак запрошує кожного з нас також увійти через ці відчинені двері, увірувати у Христа і визнати його своїм Спасителем. Даймо і ми сьогодні відповідь на це питання Ісуса, яке він поставив апостолу Петру: « Хто я для тебе?».

Віра в Ісуса Христа – ось це ключ Петра. І він не сам, не самостійно, зрозумів, хто ж насправді є Ісус з Назарета. Це Отець Небесний зі своєї милості відкрив йому і дав це зрозуміти серцем. Пізніше, коли учні та учениці побачили воскреслого Христа, вони відразу бігли до Петра, щоб з ним поговорити. А головне, звіритися, чи він так само вірить, як і вони… 

Століттями наша Церква втішається тим, що є в єдності віри і в повному сопричасті зі Святим Петром і його наступниками - римськими архиєреями. Це часто нам коштувало переслідування, за це герої віри зазнавали мук і тортур. Але Ісус запевнив: де є Петро і ті, хто підтримує єдність з ним, ворота пекельні не подолають. Більше того, якщо християнська спільнота вірно буде свідчити Євангеліє, то падатимуть всілякі брами і ворота в людських серцях. Бо сила світла Євангелія, яке проголошували його учні, здатна руйнувати твердині гріха, помилкові переконання і преображати людину із середини. Як це сталося з апостолом народів – Святим Павлом.
Молімося сьогодні за сучасних наступників Святого Петра, за єпископів, священиків. За тих, хто вірою і прикладом відкривають нам двері до нового життя, яке ніколи не закінчиться. Бо навіть сама смерть стає переходом в обійми Отця.

Роздуми преосвященного владики Йосафата Мощича над Євангельським уривком Мт. 16:13-19

(На світлині Патріарх Святослав інтронізує на єпископську катедру новоствореної Чернівецької єпархії, а на задньому фоні іконостасу - ікона, де Ісус передає ключі апостолу Петру і показує рукою на місію у світі).