Ми досить часто з вами не правильно розуміємо слово «закон» і «заповідь». Ми вкладаємо в них розуміння, що можемо щось для Бога зробити, якось правильно догодити. Можемо «вислужити» собі якимось приписом служіння.

Слово Закон – Тора – складається із двох слів – «карах» («зачати дитину») і «ярах» («стріляти в ціль»). Отже, закон – це , насамперед, наше народження, зачаття у пізнанні Бога, яке веде до цілі – неба, бути із Ним.

Слово «заповідь» - «міцва» нічого не має спільного із нормативними актами та законами. Воно означає «в’язати». Заповідь – це щось, що мене прив’язує, єднає із Творцем, єднає з Його серцем. За такого розуміння зникають будь-які запитання про те, що найбільше, що найважливіше, як правильніше. Прив’язатися можна лише до Того, Кого любиш, назавжди.

І мені дуже шкода тих людей, які намагаються "правильно" догодити Богові.

Роздуми над недільним Євангелієм о. Любомира Іваночка.