Вчитель Ісус і його учні апостоли. Господь знову розповідає про Царство Боже. Вже вкотре Спаситель говорить учням своїм у притчах, щоб художнім образом збудити дитячу уяву дорослих мужів.  “Якщо ви не переміните свої серця і не станете, як діти, не ввійдете (не пізнаєте) Царство Небесне” (Мт 18:3) Притча про таланти - катехитичний урок не тільки для апостолів але й для нас. Навчання про Царство Боже. Царство, яке по величині із зерня гірчиці. Царство в котрому краще з одним оком ніж двома. Царство куди легше ввійти дитині і блаженним вбогим, хоч одночасно дається воно (царство) великою силою.

Царство, котре і там, і тут може бути поруч, проте ховається в серці кожного з нас. Царство виноградник в котрому замість виноградного напою проливається кров сина панського. Царство, котре на бенкет свій силує увійти жебраків. Царство Боже, яке ховається від нас і «прийде непомітно». На вході Царства не двері, а «вушко голки». Царство Боже про яке ми мріємо і вимолюємо в кожному «Отче наш» - «…нехай прийде Царство Твоє». Ось про це Царство Господнє черговий урок Ісуса Христа про таланти.

Талант був грошовою одиницею, але не монетою, а вагою, і відповідно, його вартість залежала від того, чи було це золото, срібло, чи мідь. Зазвичай найчастіше це було срібло. (Вага однакова, а цінність різна).

Слуга з одним талантом символізує книжників та фарисеїв, їх ставлення до закону і правди Божої. Лінивий раб закопав свій талант в землю, щоб потім вручити його панові. Повернути  точно в такому вигляді, як він був. Вся ціль книжників та фарисеїв полягала в тому, щоб зберегти закон точно таким, яким він був. Самі бо казали, що "шукали побудувати огорожу навколо закону". Будь яка зміна, будь-яке вдосконалення, чи щось нове, було для них прокляттям. Таке фарисейське розуміння спонукало до застою, до безсилля релігійного життя. На кштал слуги з одним талантом, фарисеї хотіли зберегти віру в тому вигляді, як це було раніше. Будь яка зміна, чи розвиток не сприймалася і відкидалася. В цій притчі Ісус каже, що не може бути доброю віра без осягнення нового, бо Господь відкриває щоразу віруючій людині щось нове. Бо Бог не може отримати ніякої користі від того, хто огородився від Бога і Його Животворчої Сили. Притча про таланти має ще й інші думки:

  1. В ній говориться про те, що Бог дає людям різні дари та обдарування. Хтось отримує п'ять талантів, інший - два, а третій - один. Не важливий сам талант людини, важливо, як він його використовує. Бог ніколи не вимагає від людини того, чого у неї не має, але Він вимагає, щоб людина в повній мірі використовувала наявні у нього здібності. Таланти у людей неоднакові, але на практиці, вони можуть бути рівними. Притча каже нам, що який би ми не мали талант - маленький чи великий, - ми повинні використовувати його на служіння перед Богом.
  2. В притчі говориться про те, що нагородою за гарну працю є додаткові завдання господаря. Двом слугам, котрі добре виконали свою працю, господар не велить відпочити на лаврах. Навпаки їм дані ще більші завдання та відповідальність у справах самого господаря. У Царстві Божому немає спочинку (бездіяльності). Бог Творець – Творець постійний. А спочинок це прослава – недільний день.
  3. В сьогоднішньому розважанні є пересторога для кожного, хто не спробує розвинути отриманий талант. Лінивий слуга одержав свій талант - проте нічого з ним не зробив. Було б навіть краще, якби отриманий дар збанкрутував внаслідок невдалої праці (бо це також процес старання). Лінивий-покараний нічого не робив з даром, він його закопав в землю. Образ закопування в землю – натяк на смерть. Смерть – це бездіяльність.
  4. У притчі викладена норма життя, справедлива завжди і всюди: хто має - тому буде дано ще, а хто не має, той втратить і те, що ніби має. Зміст такий: якщо у людини є талант і він використовує його, то такий слуга здатен робити все більше і більше. Але, якщо у нього є талант і він не зможе застосувати його, він неминуче втратить його. Життя навчає, що існує тільки один спосіб зберегти дарування - реалізувати його на Служіння Богові і ближньому.

Царство Боже – це постійна праця у Господі, за котру Бог нагороджує нас новими завданнями, новими покликаннями. А результат (здобуток) за щиру працю милосердний Цар цілковито віддає в наші руки, не залишаючи для себе нічого. Шукаймо свої таланти і швидко до праці !

Роздуми над недільним євангелієм отця Валерія Сиротюка.