У тринадцяту неділю по Зісланні Святого Духа владика Йосафат Мощич, єпископ Чернівецький, у телепередачі «Недільне благословення від єпископа», яка виходить на регіональному телеканалі ТВА, роздумує над євангельською притчею про злочинних виноградарів.

 

«Ісус Христос – мовить владика Йосафат – немов би натякає цією притчею, що це Він є той Син, який посланий господарем Отцем. Його виведуть поза межі міста Єрусалим і там вб’ють, бо хочуть заволодіти спадщиною. І справді, людина вбивши Сина, заволоділа спадщиною Царства Небесного. Тільки через смерть і воскресіння Ісуса Христа Бог нам дарує спадщину Небесного Царства, але це був Божий план. Ісус Христос свідомо і добровільно на це пішов».

Також єпископ Чернівецький зазначає, що Господь прагне від людини добрих плодів віри: «Інша мораль є така, що Господь очікує від нас добрих і своєчасних плодів. Іншим разом Ісус говорить про смоківницю, яка була дуже красива, мала гарне листя, але без плодів, тобто це був тільки вигляд праведності. У реальності люди були невіруючі, від мирян до духовенства, які дбали лише про свій інтерес. Тому Ісус Христос проклинає таку смоківницю. І Бог постійно домагається плодів праведності, справедливості. Прагне, аби чинили добро та не чинили кривди, любили Бога і ближнього. На жаль, Він не бачив цього ні в ізраїльському народі у цілому, ні в окремих його представників. Тому дуже часто Господь посилав пророків: Єремію, Єзекиїла, Захарію, Ісаю. І всі вони погано закінчили – їх каменували, побили, вигнали. Зрештою, Бог посилає свого єдинородного Сина, щоби повернути Ізраїль, щоби він приніс добрий плід для цілого світу» – міркує єпарх. «І ми можемо так само вигнати сина, бо син у цьому випадку – це євангеліє Ісуса Христа. Сьогодні це Його слово. Ми виганяємо сина, коли не приймаємо євангельські. Як сказав Ніцше: "Бог помер. Ми Його вбили". А коли Бог помер, то все дозволено. Роби, що хочеш» - роздумує владика.

Відтак преосвященний владика Йосафат закликає переглянути свій стан душі: «Задумаймося сьогодні, щоб ми не відкидали євангельські цінності, які Ісус, прийшовши на землю, нам залишив у записаному Євангелії. Бо ми можемо навіть у Церкві керуватися тим, що людське, що нам диктує світ. Людина забуває, що євангеліє Ісуса Христа має бути на першому місці у наших сім’ях, парафіях, суспільстві. Вільний ринок керується тим, щоби різними способами, не завжди чесними, отримати прибуток. А чи задумуємось, як діяти по-євангельськи, так щоб вистачило всім потребуючим? Біймося того, аби ми не вигнали Сина з власного серця, з храму душі».