На запрошення та з благословення правлячого Архієрея Чернівецької єпархії преосвященного владики Йосафата, до Чернівців на одноденну прощу зібралися друзі-священики сусідньої країни. Організатор прощі - всесвітлійший отець Николай Ніколаїшин, вікарій для вірних Української  Греко-Католицької  Церкви Румунії. Саме отець Николай на передоні свого славного 60 річчя від дня народження запросив друзів душпастирів скласти подячну Літургію за дар життя. Проте, він забажав це зробити в Україні перед образом «Надії Безнадійних», Матері Божої Чернівецької.

 
Дорогі в Христі брати і сестри!
Щораз частіше наприкінці зими чи на початку весни стаємо свідками так званого кронування дерев, після якого залишаються лише голі стовбури, схожі на телеграфні стовпи. Цю масову практику працівники комунальних підприємств називають «омолоджуванням», або більш по-сучасному топінгом, а дендрологи – варварством і нищенням живої природи.
 
Це згубне явище поширюється в містах і селах, обабіч доріг, у дворах, скверах і парках, біля дитячих майданчиків, закладів освіти чи місцевого самоврядування і навіть державних природоохоронних інституцій. Такий спосіб поводження з зеленими насадженнями недавній і, скоріше за все, перейнятий від наших північних сусідів, де топінг почали практикувати на початку ХХІ ст. У більшості європейських країн ця практика є забороненою.

Престольні храми київських митрополитів у доберестейський період

Першим катедральним собором створеної не пізніше 996/997 р.[1] Київської митрополії (митрополії Русі) була мурована церква Пресвятої Богородиці („Десятинна”), що постала в Києві на місці мученицької смерті варяга-християнина, вбитого язичниками. Будову Десятинного храму завершено в 996 р., а освячено аж 1039 р.[2] (церкву зруйнували монголо-татарами під час штурму міста 6 грудня 1240 р.). Зі зведенням великим князем Ярославом Мудрим кам’яної церкви Святої Софії (Премудрості Божої) (за найновішими дослідженнями, це сталося у 1011-1018 рр.[3], а за традиційними уявленнями − після 1037 р.) на місці попереднього дерев’яного храму, що згорів у 1017 р., престол глави Київської Церкви було перенесено до цього храму (за свідченнями Першого Новгородського літопису, „заложи Ярославъ город Кыевъ, и церковь святыя София”[4]).

Департамент інформації Української Греко-Католицької Церкви повідомляє, що на даний час остаточного рішення стосовно формату проведення громадою нашої Церкви богослужіння в Софійському соборі 7 квітня 2019 року не прийнято.

У вирішенні цього питання УГКЦ керується нормами та вимогами державного законодавства та з повагою ставиться до почуттів наших православних братів. З метою обговорення невирішених питань планується проведення зустрічі предстоятелів УГКЦ та ПЦУ, що відбудеться після повернення Блаженнішого Святослава в Україну. До часу обговорення очільниками Церков існуючих питань офіційні коментарі не надаватимуться.

Департамент інформації УГКЦ

 

В цей день, Преосвященний Владика Йосафат, духовенство та вірні Єпархії вітають з днем народженням отця-канцлера Руслана Борового!

 

Бажаємо Вам, отче, Божих Ласк та Божого Благословення, дарувати родині та людям велику віру впевнену надію та щиру любов! Щоб Ваша праця на Христовій ниві приносила щедрі плоди для Господа та радість для всіх навколо Вас! Дякуємо Богові за дар Вашого життя та покликання! Нехай Господь поблагословить і Вашу родину!

 

Сили, Витривалості та зростання в цих змаганнях в Мирі і Радості!

На Многії і Благії Літа!

Патріарх УГКЦ Святослав 17 лютого анонсував проведення прощі та Богослужіння у Софійському соборі у Києві. Паломництво заплановане на 7 квітня до свята Благовіщення, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

«Я хочу поділитися з вами великою радістю, – сказав Глава УГКЦ після Богослужіння у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві. – На наше прохання цього тижня я отримав повідомлення від Міністра культури України Євгена Нищука, що 7 квітня, на свято Благовіщення, ми зможемо відправити Божественну Літургію в соборі Святої Софії в Києві. Тому всіх вас я сердечно запрошую долучитися до цієї події… Ми зробимо все можливе, щоб всі ми змогли достойно взяти участь у цій Божественній Літургії! Тож я урочисто проголошую прощу всієї нашої Церкви до собору Святої Софії у Києві цьогоріч 7 квітня», – наголосив духовний лідер греко-католиків.

 

Комісія сакрального мистецтва і культури Чернівецької єпархії УГКЦ, з благословення Правлячого єпископа преосвященного владики Йосафата Мощича, запрошує на науково-мистецьку академію з нагоди 100 - річчя від дня смерті отця Келестина Костецького,

Келестин Костецький (1843-1919 рр.) - священик  УГКЦ, декан  Буковинський  від 1895 року, митрат, почесний крилошанин, апостольський протонотарь, церковний діяч на Буковині, почесний громадянин Чернівців. Автор унікального рукопису «Хроніка парохії греко-католицької в Чернівцях від її основання до часу біжучого».

Особливу цінність мають щоденникові записи Костецького періоду Першої Світової Війни, оскільки він не покинув своєї церкви і своїх парафіян впродовж всієї війни, переживши в Чернівцях всі три російські окупації. У жовтні 1918 року о. Костецький на чолі велелюдної процесії українських міщан та греко-католицького духовенства зустрічав на залізничному вокзалі м. Чернівці легіон Українських Січових Стрільців на чолі з Вільгельмом Габсбургом.

Помер 1 березня 1919 року, похований на центральній алеї Руського цвинтаря в Чернівцях (53 квартал)

  1. Семінар для педагогів у Глибоці
  2. Вітання з днем народження о. Романа Заморського
  3. День пам'яті Героїв Небесної Сотні
  4. Зцілення душевних травм
  5. ЗУСТРІЧ З "ЕМАУСОМ"