Чернівецька єпархіяУкраїнської Греко-Католицької Церкви«Покликання дипломатів, влади, духовних осіб сьогодні — зберегти наш народ, країну і послужити спільному добру людей, які вибирають Україну» — владика Йосафат Мощич
Єпископ Чернівецький УГКЦ владика Йосафат Мощич, відкриваючи конференцію «Голос УГКЦ у світі», організованої Департаментом зовнішніх зв’язків УГКЦ, Інститутом архангела Гавриїла й Українським католицьким університетом, у своїй промові підкреслив важливість слідування за цінностями Христа та вказав на велику роль дипломатів, влади, духовенства у збереженні народу та держави у часі війни.
«Місія і покликання духовних осіб — допомогти кожній людині відповісти на екзистенційні питання, які в той чи інший спосіб людина задає собі. В чому сенс життя? Чи є життя вічне? Чи Бог любить мене, любить грішників? Як вірити, довіритися Богові? Як навчитись бути справжньою вільною свобідною людиною, вдивляючись в справжню людину — особу Ісуса Христа?
Сьогодні ми бачимо, як світ швидко змінюється. Час немовби прискорюється, нам пропонують різні види лідерства у різних напрямках та з різними цінностями, які часто кардинально протилежні. Для нас, віруючих людей, залишається виклик: як в цьому розмагніченому компасі цінностей надати своє життя для лідерства Ісуса Христа. Не боятися йти за Ним. І не тільки особисто розкрити потенціал, який Господь вклав у нас, але також як громадянське суспільство, яке сьогодні об’єднується, творячи стійку українську державу. Тому покликання світських дипломатів, влади, духовних осіб сьогодні в час війни фокусується і полягає в тому, щоб зберегти наш оновлений народ, що знаходиться в стані трансформації, зберегти країну, подаровану нам Богом, і послужити спільному добру людей, які вибирають Україну, залишаються тут жити, працювати і молитися.
Пророк Неємія у четвертій главі описує, як ізраїльський народ у одній руці тримав цеглу, а в іншій руці меч. Вони відбудовували свої доми, і водночас відбивалися від нападу ворогів, що хотіли їх знищити. Цей образ актуальний сьогодні для нас. Як ми однією рукою відбудовуємо, ремонтуємо, зшиваємо, підтримуємо, пригортаємо у підтримці рідних, близьких, а іншою рукою у різний спосіб підтримуємо наших воїнів, захисників і захисниць. Кожен на своєму місці. Завдяки ним ми тут можемо зустрітися, спілкуватися, творити, започатковувати ініціативи, Божі справи. І Господь надалі залишається лідером нашої історії», — підсумував єпарх Чернівецький.
