Чернівецька єпархіяУкраїнської Греко-Католицької ЦерквиВеликоднє послання преосвященного владики Йосафата
У світлий пасхальний час поводьмося, як діти світла, як діти Божі, вчімся жити і чинити в повній єдності, щоб Він скоротив дні розгулу зла і присмирив беззаконня; щоб силою і благодаттю Воскреслого Христа, який обіцяв не залишити нас сиротами, а перебувати з нами до кінця віку Духом своїм Святим, була знищена всяка ворожа нечисть і зла сила відступила від оновленої Русі-України.
Всесвітлішим і всечеснішим отцям, богопосвяченим особам,
семінаристам, возлюбленим у Христі мирянам
Чернівецької єпархії УГКЦ
Христос воскрес!
Улюблені в Христі дорогі брати і сестри! Ізраїльський люд під час мандрівки з Єгипту до обіцяної землі переживав різного роду випробовування та спокуси, зневіру та упадки. Цьогорічний час Великого посту теж був надскладний для нас. Знаємо, що і Господь Бог зазнав зрад від свого народу, коли той сотворив собі золотого тельця за своїм уподобанням і бажанням серця. На противагу цьому Мойсей заступався за народ, і Бог провадив його далі, аж поки не привів до обіцяної землі, що текла молоком і медом. Шлях від рабства до свободи - не легка прогулянка, і, як каже народна мудрість, це - не поле перейти. Тому Божий люд мусів довго вчитися відповідальності один перед одним, перед своїми провідниками і врешті перед Богом. Звичайно, все в житті має свою ціну, і вартість її сягала сорока довгих років паломництва в пустині. І покоління, що народилося у свободі, перейнявши досвід батьків після тривалої підготовки, відважно вибороло у битві омріяну землю.
Гляньмо на Новий Завіт. Перед своїми відкупительними стражданнями на хресті Господь приготовляв своїх учні, щоб вони не зневірилися в годину прийняття Його чаші: смерті та воскресіння, вилиття Святого Духа на учнів і заснування церкви. Але вони не дуже розуміли Його настанови та свою майбутню місію в оновленому світі, тому інколи все хотіли чини дуже по - світськи, так, як поводиться загал людей. Навіть після того як Юда фальшивим поцілунком видав Христа, бачачи перед своїми очима аргесора, який хоче їх убити чи ув’язнити, істинктивна реакція учнів та апостолів була дуже людською, а саме: самозахист, який є дозволеним і опраданим, і тому св. Петро мечем відтяв вухо слузі певросвященника. Але Ісус строго скартав Петра та решту учнів. У них - інше завдання і покликання. І дійсно, справжнє духівництво та навіть військові капелани ніколи не беруть до рук зборої, бо їхня збороя - іншого гатунку і виміру, задля того щоб у нелюдських умовах зберегти душу народу і військових, які, власне, і мають завдання та навіть святий обовязок з відповідною зброєю захищати свій народ та землю від агресора та вбивці.
Знаємо, що Христос доторкунувся до вуха слуги та зцілив його. Христос сьогодні має силу і владу зціляти душу і тіло людей, які того потребують. Навіть передав нам, своїм послідовникам – християнам - завдання бути тим знаряддям (інструментом) в руках Божих, щоб зціляти поранене людство. Особливо нині, коли триває війна, щоб ми були посередниками його зцілюючої сили і благодаті, Божої присутності і наближення для кожного, хто сьогодні цього потребує. Через нашу близькість, присутність та поміч страждаючим духом, душею і тілом військових, їх родин, поранених та скалічених війною людей, переселенців у наших парафіях, містах та селах задля зцілення ран війни в ім’я нашого Господа, який так чинив і нам заповідав. Більше того, чинячи так, ми наближаємо зцілення народу, його оновлення та його звитягу.
Євангельська Марія, віддаючи найцінніше миро, намастила Христові ноги, і цей запах наповним спільноту учнів та церкву. Сьогодні ми приносимо все, що маємо, часом найдорожче, щоб допомогти, полегшити терпіння на передовій наших військових, щоб засвідчити нашу солідарність і єдність у боротьбі українського народу. І цей єлей наших захисників, що пахне потом і кров’ю, землею та порохом, перемішаний з нашою з вами турботою і допомогою, молитвою і заступництвом, наповнює нашу землю та інші народи, які взялися нам допомагати. Цей запах, як кадило запашне, ми приносимо сьогодні Тобі, Господи, в цей день Пасхи, твого переходу, Господи, від смерті до Життя, до дому Отця. Тому, Святий Господи, переведи і нас, твій народ, що молиться і бореться, від знищення до Життя, від існування до нової місії; нехай страждання і кров нашого народу доповнить твої Спасительні страждання задля зцілення і обновлення багатьох народів землі.
Третього дня Христос воскрес і смертю смерть подолав, а тим, що в гробах, життя дарував. Тому всі наші захисники, що перетерпіли і тілом полягли, сьогодні разом з Ісусом в домі Отця і з його другим приходом отримають таке тіло, як мав Христос - прославлене тіло, таке, яке сотворив в день Воскресіння наш Господь. Бо агресія ніколи не здолає начальника Життя.
Зло має свої кордони, і ми як народ своєю витривалою поставою та боротьбою наближаємо його завершення. Так многостраждальний біблійний Йов терпів, але Господь повернув йому усе, ба навіть більше. І нам поверне, лише залишаймося в єдності і міцно тримаймося за руку Христа, який нас як народ переводить через пітьму зла і морок смерті, щоб вже обновленими людьми ми сповнили ту місію, до якої нас кличе Господь посеред інших народностей бути світлом і дати свідчення, як Господь був з нами і перевів нас, засуджених на загибель і знищення, до життя, сповненого новим змістом і цінностях Євангелія Христового, залишеного нам як заповіт, здобутому досвіді, що з нами Бог і ми є його народом, збереженим і покликаним до нової місії та завдання, яке ще нам треба бути здійснити всім у єдності.
У світлий пасхальний час поводьмося, як діти світла, як діти Божі, вчімся жити і чинити в повній єдності, щоб Він скоротив дні розгулу зла і присмирив беззаконня; щоб силою і благодаттю Воскреслого Христа, який обіцяв не залишити нас сиротами, а перебувати з нами до кінця віку Духом своїм Святим, була знищена всяка ворожа нечисть і зла сила відступила від оновленої Русі-України. Нехай Пресвята Богородиця, явлена в чернівецькій чудотворній іконі «Надія безнадійних», захистить і збереже наш український народ мучеників і героїв, що вибрав боротьбу за життя і свободу, від всякого внутрішнього і зовнішнього демона поневолення. «Нехай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і нехай біжать від Лиця Його ненависники Його. Як щезає дим, нехай щезнуть. Як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть біси від тих, хто любить Бога і хто осіняє себе хресним знаменням і в радості промовляє: радуйся, Пречесний і Животворчий Хресте Господній, що проганяєш бісів силою розп'ятого на тобі Господа нашого Ісуса Христа, що до пекла зійшов, і подолав силу диявола, і дарував нам тебе, Хрест Свій Чесний, на прогнання всякого супротивника».
† Йосафат
Єпископ Чернівецький
