Владика Теодор Мартинюк у соборі Святої Софії у Римі уділив дияконські свячення семінаристу Чернівецької єпархії

27 жовтня під час Божественної Літургії в патріаршому осідку УГКЦ у Римі, у прокатедральному соборі Святої Софії, відбулися дияконські й ієрейські свячення для семінаристів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та Чернівецької єпархії. Чин рукоположення здійснив владика Теодор Мартинюк, митрополит-номінант Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, у співслужінні із владикою Борисом Ґудзяком, архиєпископом і митрополитом Філадельфійським, о. Луїсом Касьяно, ректором Папської колегії святого Йосафата, отцем-дияконом Данилом Ґаладзою та численно зібраним духовенством.

Дияконські свячення прийняв бр. Ярослав Якимець, який завершив навчання на факультеті східного канонічного права у Папському Східному Інституті та продовжуватиме своє служіння у Чернівецькій єпархії.

Під час проповіді владика Теодор закликав до глибшого розуміння душпастирського служіння, у якому священники є посередниками Божого слова та зцілення.

«Сьогодні Христос наділяє своїм христовим священством наших синів українського народу. Господь не буде посилати Володимира, Олега, Тараса і Ярослава в середовище, де будуть оплески, чи їх будуть лише хвалити, радше навпаки. Зустрінуть вони дуже непрості ситуації, виклики, складні запитання — як Ісус Христос. Боже слово, яке виходить назустріч агресії, її обеззброює. Боже слово має таку лікувальну силу, що причини болю, нещастя та біди усуваються. Ісус дуже лікує в корені й повертає людині гідність. І в цей надзвичайно складний час Господь дарує нам цей дар — нових служителів за молитвами наших великих подвижників віри», — зауважив єпископ.

В особливий спосіб митрополит-номінант звернувся до майбутніх священників і дияконів, застановляючись над їхнім покликанням як над відповіддю на важкі виклики й духовні потреби народу.

«Бог посилає своїх служителів, щоб лікувати найскладніші рани, яких завдає війна. Вся наша Церква у всьому світі у душпастирському розумінні живе єдиною думкою — лікування ран війни. І нині отримуємо чергову партію христових лікарів. Просимо Господа, щоб усіх, хто бере участь у цих свяченнях, Він надлив своїм благословенням, миром і силою, яка нам дуже потрібна. Боже лікування — цілковите раз і назавжди. Такої Божої сили ми потребуємо. Такої сили ми вимолюємо для наших військових, волонтерів, капеланів. Нас усіх нині пригортає Господь, підносить до гідності своїх синів і дочок. Він сам руками наших служителів загоюватиме рани несправедливої війни», — наголосив єпископ.

У час Літургії, за Чином поставлення ієреїв і дияконів, владика Теодор рукоположив у пресвітерський сан дияконів Володимира Ціжа й Олега Драпінського, а в дияконський — піддияконів Тараса Крису та Ярослава Якимця. Відтак нововисвячені ієреї були облачені у священничі ризи, отримали служебники і чаші, після чого стали до престолу та співслужили Божественну Літургію з усіма душпастирями.

Після Богослужіння митрополит Борис Ґудзяк висловив настанови та слова підтримки нововисвяченим священникам і дияконам, акцентуючи на ролі єпископів у їхньому духовному становленні: «Ми огортаємо митрополита Василя Семенюка нашою любовʼю. Він є великим прикладом того, як спілкуватися зі своїми семінаристами в Римі. Ви протягом цілого свого життя оцінюватимете те, що хтось про вас думав і переживав. Для єпископа немає більшої радості, ніж відданий душпастир, який ставить Господа й людей на перше місце. Тож прошу вас молитися за нових священників, щоби вони були святими».

Також митрополит Борис наголосив, що плідність їхньої священничої місії значною мірою залежатиме від дружин, водночас дякуючи присутнім добродійкам за їхню згоду на це служіння.

«Ви не завжди будете напереді, але знайте, що Господь і Богородиця вас дуже люблять і будуть вас супроводжувати. Бути священником нелегко, але дружиною душпастиря може бути ще складніше. Хай у святочний момент, який відбувається в історичному місці, де патріарх Йосиф вимолював та вимріював не лише свободу нашої Церкви, а й богословську думку і тяглість нашої тисячолітньої історії, де ми молимося в час великої війни, і в цю мить хтось віддає за нас свої життя, ви будете свідомі того, що ви не самі», — мовив на завершення владика Борис.

Отець Володимир Ціж від імені нововисвячених священнослужителів особливо подякував владиці-святителю, єпископам, усім душпастирям, рідним і громаді Святої Софії, зокрема за спільну молитву в соборі Святої Софії — перлині київського християнства на римських пагорбах.

Опісля о. Марко-Ярослав Семеген, президент Релігійного товариства «Свята Софія», від усієї спільноти висловив подяку владикам і вітання нововисвяченим служителям, бажаючи бути добрими управителями в Божому винограднику та завжди перебувати під опікою Софії — Божої Премудрості на пастирському шляху.

Джерело:  Департамент інформації УГКЦ